xe88 Шкідники соняшника і пшениці — Агрохім-захист - Вінниця

 Найбільш небезпечні шкідники соняшника і зернових культур

 Найбільш небезпечні шкідники соняшнику

Бавовняна совка

_0001.jpg

Вважається одним з найбільш небезпечних шкідників, оскільки, харчуючись листям і генеративними органами рослин, завдає урожаю соняшнику прямої шкоди, і додатково послаблює рослину, сприяючи зараженню соняшника хворобами. Перше покоління бавовняної совки розвивається в червні і є менш шкідливим із-за невеликої чисельності, друге ж покоління, розвиток якого припадає на липень-серпень, завдає соняшнику більшої шкоди. Летючих метеликів у полі помітити не вдасться, так як бавовняна совка – комаха нічна, вона починає літати тільки у вечірній час.

У зв’язку з тим, що перше покоління бавовняної совки розвивається на бур’янах, необхідно регулярно знищувати бур’яни і розпушувати ґрунт у міжряддях, особливо в період розмноження комахи. Уражені соняшники обробляються інсектицидами, як мінімум, за місяць до збору врожаю.

Соняшникова вогнівка

_0002.jpg

Вогнівка або метелиця небезпечна для посадок соняшників тим, що відкладає яйця безпосередньо в кошики соняшнику, а гусениці, що згодом з’являються, поїдають частини квіток, прогризають оболонку насіння, повністю з’їдаючи їх зсередини, і пошкоджують самі кошики. Протягом трьох тижнів розвиток гусениць закінчується, після чого вони переходять на зимівлю у верхній шар ґрунту, де і відбувається їх заляльковування. За сезон з’являється одне покоління, метелики починають літати в середині літа.

Раніше соняшникова вогнівка завдавала величезної шкоди врожаям. Тепер же завдяки виведенню панцирних сортів і гібридів соняшнику, з проблемою вдалося впоратися. Справа в тому, що у панцирних форм присутній прошарок з твердих клітин, прогризти які гусеницям вогнівки не під силу.

Лучний метелик

_0003.jpg

Шкоду соняшнику завдають гусениці лучного метелика, які вигризають у листя отвори, або повністю з’їдають його. Стебла і генеративна частина рослин також об’їдається гусеницями. А в разі масового поширення лучного метелика в соняшників може бути цілком з’їдена надземна частина. Найчисленнішим і шкідливим є перше покоління лучного метелика. Метелики з’являються навесні, коли температура повітря сягає +15 градусів. В кінці травня починається масове літання. Гусениці зимують в коконах у ґрунті, а навесні заляльковуються.

На ділянках, де в землі зимують кокони лучного метелика, землю потрібно глибоко орати. Крім того, необхідно постійно знищувати бур’янисту рослинність і обробляти міжряддя інсектицидами у літній період.

Топ-7 найнебезпечніших шкідників зернових

Хлібний жук

b_300_250_16777215_00_images__00014.jpg

Із кузькою знайомі всі, хто коли-небудь мав справу з пшеницями. Це чорний жук, завдовжки 12-16 мм, який має пластинчасто-булавоподібні вусики; надкрилки темно-каштанові з чорною квадратною плямою біля щитка. Личинка розміром до 35 мм, С-подібно зігнута, біла, з бурожовтою головою, 4-членистими вусиками й ногами.

Він виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь, живиться зернами диких злаків. Личинки пошкоджують корені жита, пшениці, кукурудзи, буряків, соняшнику, картоплі, тютюну, плодових саджанців у розсадниках.

Жуки активні в спекотні сонячні дні, вони літають, сідають на колосся і живляться. Через два тижні після виходу починається відкладання яєць, для чого самка заривається в ґрунт на глибину 10-15 см і відкладає яйця невеликими купками, за 2-3 прийоми по 30-40 штук. Через три тижні з яєць виходять личинки, вони живляться перегноєм і дрібними корінцями різних рослин, зокрема культурних, личинки більші – переважно корінням. Восени вони переходять у ґрунт на глибину 30-80 см, а навесні знову піднімаються до поверхні. У зв’язку з дворічним циклом розвитку через рік спостерігаються льотні роки.

Основними рекомендаціями по попередженню або знищенню шкідника є:

  • лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою,
  • міжрядний обробіток ґрунту просапних культур і парових полів на 10-12 см (наприкінці травня – на початку червня) для знищення личинок і лялечок;
  • обробка крайових смуг зернових колосових культур у період наливання зерна інсектицидами за наявності 3-5 жуків на 1 м2.

Зернова совка

b_300_250_16777215_00_images__00013.jpg

 

Метелик 32-42 мм завдовжки, передні крила сірувато-коричневі, з чорною короткою рискою при основі й великими світлими ниркоподібною та круглою плямами, які обведені нечіткою темною облямівкою; клиноподібна пляма слабко виражена, біля краю крила є поперечна іржаво-червона смуга. Задні крила світліші за передні. Яйця блідо-жовті, з 34-36 радіальними реберцями. Гусениця 24-26 мм, бурувато-сіра, іноді оливково-бура з темно-жовтою головою. Лялечка 15-20 мм завдовжки, блідо-жовта або червонувато-коричнева. На кремастері два великих міцних, зігнутих назовні шипи і чотири тонкі щетинки.

Гусениці вгризаються всередину зерна й там живляться, пізніше об’їдають зерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусениць триває до збирання врожаю. Гусениці живляться також зерном у валках, на токах, у зерносховищах, а після збирання врожаю – падалицею.

Серед засобів захисту – оптимальні для відповідного регіону строки сівби зернових колосових культур, роздільне збирання врожаю зі швидким підбиранням валків і обмолотом; дворазове лущення стерні й глибока зяблева оранка заселених гусеницями совки ділянок. А також застосування інсектицидів за наявності 20 гусениць на 100 колосків.

Пшеничний трипс

b_300_250_16777215_00_images__00012.jpg

На посівах здебільшого зустрічаються самиці цієї комахи. Виглядають вони так: довжина особини приблизно півтора міліметри, забарвлення чорно-буре, а передні лапки жовті; крила прозорі з довгими війками. Яйця їх блідо-оранжеві та видовжені. Личинки червонуваті, завдовжки 1,4-1,8 мм.

Масова поява дорослих трипсів збігається з початком колосіння озимої пшениці. Спочатку вони живляться колосковими лусками, а потім проникають у колос і починають відкладати яйця. Плодючість однієї самки – в середньому 23-28 яєць. Найбільш інтенсивне їх відкладання триває до фази повного виколошування впродовж 8-12 діб. На 6-8-му добу з’являються личинки, які спочатку висмоктують сік із колоскових лусок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке ще в м’якому стані. В результаті знижується маса і якість зерна, а загальні втрати можуть сягати 20% від можливого врожаю. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода.

Клоп шкідлива черепашка

b_300_250_16777215_00_images__00011.jpg

Тіло імаго широкоовальне, довжина 9-13 мм, ширина 6-7 мм; забарвлення варіює від світло-коричневого або світло-сірого до темно-сірого, в окремі роки чорного кольору. Відрізняється від інших шкідників дуже щільним захисним щитом-панцирем, який вкритий візерунками. Передньоспинка приблизно вдвічі більша за голову, крила заокруглені, голова трикутна. Ротовий апарат колючосисний, з його допомогою шкідник прокушує стебла пшениці, висмоктуючи сік із капілярів рослини.

Яйце завдовжки 1 мм; свіжовідкладене — зелене, потім темніє, на 5-6-ту добу стає помітним ембріон у вигляді малюнка, що нагадує якір.

Личинка першого віку чорна, розміром 1,3-1,5 мм, другого — зі світлим черевцем, голова і груди темні, розміром 2-2,3 мм; третього — сіра, із зачатками крил, 5-6 мм; п’ятого — солом’яного кольору, 8-10 мм, зачатки щитка і надкрил добре розвинені у вигляді трьох лопатей.

Одним із найважливіших прийомів зниження шкідливості є збирання врожаю в ранні й стислі строки, впродовж 7-8 діб, яке скорочує період живлення клопів зерном. Це позбавляє їх джерел живлення, накопичення життєво необхідних речовин. Застосовують позакореневе підживлення пшениці сечовиною (50-60 кг/га) у фазу молочної стиглості для поліпшення якості зерна.

Для максимального збереження якості зерна строки хімічних обробок інсектицидами мають бути диференційованими, з урахуванням чисельності личинок. За чисельності понад 30 личинок на 1 м2 (зростання й масове розмноження) оптимальним строком обробки є період формування зерна – початок молочної стиглості.

Ячмінна попелиця

b_300_250_16777215_00_images__00010.jpg

Живе цей шкідник у скрученому в трубку листі або на пошкодженому колосі. Листя жовтіє і засихає, колосся скручується. За великої чисельності, особливо під час посухи, всі рослини засихають і гинуть.

Відродження личинок-засновниць відбувається ранньої весни. Тривалість розвитку личинки до імаго в середньому до 8 діб. У травні – червні з’являються крилаті самки, які заселяють посіви злакових та інших культур. У вересні – жовтні з’являється статеве покоління, запліднені самки якого відкладають зимуючі яйця.

Імаго шкідника – безкрила партеногенетична самка – завдовжки 2,5 мм, веретеноподібна, світло-жовтого кольору в білому пилку. У крилатої форми голова й вусики чорні, а черевце світло-зелене.

Основними агротехнічними засобами захисту від попелиці є знищення падалиці та лущення стерні. Щодо хімічних препаратів, то рекомендують брати за основу діючу речовину альфа-циперметрин з нормами витрати 0,25 л/га.

Шведська муха

b_300_250_16777215_00_images__0009.jpg

Найбільш поширений шкідник кукурудзи. Зустрічається у всіх регіонах, але рідко завдає істотної шкоди посівам, за винятком тих років, коли погодні умови сприятливі для шкідника та несприятливі для розвитку кукурудзи. За такого поєднання це серйозно знижує потенційний урожай культури. Місцями шведська муха може неодноразово пошкоджувати посіви, завдаючи істотних збитків.

На ранніх фазах розвитку рослини симптоми зараження не завжди помітні. Їх можна помітити вже в фазу 6-7 листків. Прояви шкідника можуть бути різними:

  • Пожовтіння листя у вигляді довгастих плям, сліди пошкоджень комахами уздовж центральної жилки, які можуть привести до деформації листа;
  • Кінчики листочків обгортки склеєні (симптом «ручки-кошики»);
  • Кущіння в результаті блокування верхівки ензимами, які виділяються личинками;
  • На пошкодженнях іноді може розвинутися пухирчаста сажка Ustilago.

Для захисту посівів варто насичувати ґрунт поживними речовинами, проводити лущення стерні і глибоку зяблеву оранку. Крім цього, обробляти насіння колосових злаків інсектицидами на основі імідаклоприду та обприскувати посіви у період льоту мух (40-50 особин на 100 помахів сачком).

Цикадка

b_300_250_16777215_00_images__0008.jpg

У разі масового розмноження, втрати можуть становити 10-15% від урожайності.

Симптоми ураження:

  • З початку фази 5-6 листків на нижніх листочках рослини спостерігаються білі крапочки;
  • Пошкодження поширюються по вертикалі, на верхні яруси листового апарату.

Серед профілактичних агротехнічних заходів особливе значення має запобігання розвитку і знищення падалиці зернових, яка є резерватором цикадок. Слід уникати ранніх строків сівби озимих та пізніх ярих культур. Обприскування інсектицидами  сходів озимих (крайові смуги) за наявності 50-150 особин/м2. А також інсектициди на основі хлорпірифосу та циперметрину.

Шкідників багато, а методів боротьби з ними ще більше, тому, як говорив Максим Рильський: «Не бійтесь зазирати у словник...», а в нашому випадку в довідник – і знаходити оптимальні рішення проблем з шкідниками.