Види калійних добрив

При виробництві калійних добрив використовують природні поклади солей калію таких як:

• сильвін
• каїніт,
• сильвініт,
• карналіт,
• алуніт,
• полігаліт,
• лангбейніт,
• шепіт.

В залежності від сировини, з якої вони виготовляються калійні добрива поділяються на:

• Калій хлористий
• Сульфат калію
• Калійна сіль
• Калімагнезія

Калій хлористий – це калійне добриво, що отримується в результаті переробки карналітових і сильвінітових руд. Добриво на вигляд має форму гранул неправильної форми червоно-бурого або сірувато-білого кольору.

Сульфат калію – представляє собою висококонцентроване добриво, що за зовнішніми ознаками нагадує дрібний кристалічний порошок білого кольору з жовтим відтінком. Воно добре розчиняється у воді та не злежується. Дане добриво відноситься до добрив з підвищеною фізіологічною кислотністю та рекомендують застосовувати для всіх культур та на всіх типах ґрунтів. Завдяки ньому збільшується урожай гречки,винограду, тютюну та інших культур в районах з дефіцитом вологи. Сульфат калію набув популярності при вирощуванні плодів та в овочівництві.

Калімагнезія. У добриві міститься 28–30 % К20 та 8 % MgO і не більш як 15 % хлору. Має порошкоподібну або гранульовану консистенцію білого кольору, іноді з сірим чи рожевим відтінком. Відмінною особливістю даного виду добрива є його не гігроскопічність та воно не злежується. Найкраще калімагнезію вносити під культури, чутливі до хлору, однак його можна застосовувати на всіх типах ґрунтів під усі культури.

Калійна сіль. Містить 40 % К2O, близько 20 Na2O. Це суміш різнокольорових кристалів середнього та дрібного розміру. Це добриво добре розчиняється у воді та при довгому зберіганні може злежуватися. Суміш натрієво- та калієвмісних добрив застосовують для підживлення капусту, помідор, лучних й злакових трав, а також під коренеплоди.